Тема. Роль економічної науки у житті окремої людини і суспільства. Історія розвитку науки.  Міжпредметні зв’язки.
Мета уроку: сформувати в учнів знання про економіку як науку; формувати поняття суб’єкти та об’єкти економічних відносин; виховувати толерантне ставлення до точки зору своїх однокласників; розвивати економічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учня.

Гра «Вільний мікрофон»

Передаючи один одному уявний мікрофон, учні визначають, що, на їхню думку, вивчає наука економіка.

ІІІ. Виклад нового матеріалу.

Економічна наука — суспільна наука, яка за допомогою законів дає уявлення про сутність економічної діяльності людини.

Вона вивчає вибір напрямків і засобів ефективного використання обмежених ресурсів для задоволення потреб суспільства і кожної люди­ни. Завдяки економічній науці окремі люди, фірми, країни організують свою діяльність з найбільшою вигодою для себе.

Зараз під терміном «економіка» розуміють:

історично сформовану сукупність виробничих відносин;

навчальну дисципліну, що вивчає сутність і розвиток економічних відносин, які виникають у ході діяльності людини.

Об'єктом економічних відносин є процеси, пов'язані з виробни­цтвом, розподілом, обміном і споживанням суспільних благ.

Економіку можна розглядати як єдине ціле, а можна крізь призму діяльності окремих суб'єктів. У першому випадку — це макроекономіка, у другому — мікроекономіка.

Вислів А. Сміта: «На основі аналізу дійсності економічна наука повинна запропонувати таку економічну політику, яка давала б людям щедрий прибуток або засоби до існування, а точніше, забез­печила б їм можливість самостійно здобувати їх».

Предметом вивчення економіки є відносини між індивідуумом (людина з притаманними тільки їй потребами) і благом (все, що задо­вольняє наші потреби). Ці відносини визначаються ситуацією КВ — компромісного вибору (відмова від одного блага на користь іншого). Необхідність КВ визначена наперед обмеженістю ресурсів (неможли­вість задовольнити одночасно всі потреби людини й людства).

Схема 1

Економічна наука вивчає господарське (економічне) життя людей, об'єднаних у суспільство. Вияви цього життя ми бачимо повсякчас, часто беручи в ньому безпосередню участь.

Наприклад, вулицями міста проїжджають машини, що везуть це­мент, залізобетонні конструкції, вікна тощо для новобудов. Це - вияв виробничої діяльності {виробництва) у сфері будівництва.

Майже щодня кожен з нас відвідує крамниці різних торговельних мереж - «Сільпо», «ОЦ», «Фокстрот» тощо. Купуючи там товари, ми стаємо учасниками обміну грошей на продукти та послуги.

Щороку у Верховній Раді України - Парламенті - ухвалюється Дер­жавний бюджет. Парламентарі обговорюють питання про те, скільки коштів виділити на освіту, медицину, заклади культури, армію, суди гощо. У цьому разі ми спостерігаємо відносини розподілу доходів, зібраних у державному бюджеті.

Коли родина кладе гроші на банківський депозит, маємо приклад використання раніше одержаних доходів як заощаджень.

У кожному з чотирьох розглянутих випадків ішлося про окремі вияви господарського життя, яке передбачає наявність економічних ресурсів - матеріалів, виробничих потужностей, грошових коштів то­що. При цьому зазначимо, що всі економічні ресурси є обмеженими. Адже коли будівельні матеріали використовуються на одній ново­будові, то вони не можуть бути використані на іншій. Або, якщо гроші витрачаються покупцем на придбання прального порошку в крамниці «ОЦ», то вони вже не можуть бути витраченими на купівлю тістечок у Сільпо». А парламентарі, ухвалюючи рішення, скажімо, про збільшен­ня видатків бюджету на заклади освіти, мусять визначити, які інші статті видатків державного бюджету мають при цьому зменшитися. Нарешті, якщо родина заощаджує кошти, поклавши їх на банківський депозит, то це означає, що вона свідомо обмежує своє споживання.

Оскільки всі економічні ресурси обмежені, то найважливішою проблемою господарського (економічного) життя є розподіл їх у такий спосіб, щоб якнайліпше, найповніше задовольнити потреби.

Економічна наука якраз і допомагає вирішувати проблему розпо­ділу обмежених ресурсів. Принагідно зауважимо, що потреби людей безмежні - вони змінюються і зростають. їхня безмежність спричи­няється невгамовним бажанням людей поліпшувати споживання, ро­бити різноманітнішим і змістовнішим власне життя.

Отже, предметом економічної науки є обґрунтування способів розподілу обмежених ресурсів, завдяки якому забезпечується най­ліпше, найповніше задоволення потреб. При цьому наука пояснює, як має функціонувати економіка, якими є її основні закони, якими пра­вилами повинні керуватися люди в господарській діяльності, що таке раціональна поведінка, як розв'язувати економічні проблеми.

Значення економічної науки для суспільства та окремої людини.

Економічні знання потрібні кожній людині і суспільству в цілому. Основні результати застосовування економічних знань у житті людини та суспільства подані в схемі:

Схема 2

Пояснення до схеми

Економічні знання потрібні урядам країн. Адже лише розуміючи, як функціонує економіка, можна розробляти економічну політику, тобто ухвалювати рішення про основні напрями економічного роз­витку, про конкретні економічні програми та забезпечення їх ре­сурсами.

Поінформованість громадян країни з різних питань, у тому числі про те, як працює економіка, є передумовою створення демокра­тичного суспільства. У такому суспільстві громадяни стають учас­никами ухвалення найважливіших рішень, а влада несе відпові­дальність перед обізнаними громадянами за свої дії.

Економічні знання потрібні кожній людині. Обираючи професію, людина повинна не тільки керуватися власними вподобаннями, а й розуміти, які професії і чому матимуть попит. У цьому їй може допомогти розуміння економічних законів.

Лише людина, котра знає, як функціонує економіка, здатна запо­чаткувати власну справу і керувати нею. Тому економічні знання є запорукою успішного ведення власного бізнесу.

Обізнаність в економічній сфері допомагає людині приймати ра­ціональні рішення. Раціональність означає вибір найліпшого з мож­ливих варіантів під час влаштування на роботу, розподілу доходів і часу, придбання речей тощо.