Малюнок 3.4.1: Створення топографічної карти. Автор зображення: Hellerick
Визначення
Топографiчна карта — це загальногеографiчна багатоаркушева (27000 аркушiв) карта великого масштабу (1 : 200000 i бiльше).
Малюнок 3.4.2. Автор зображення: Hellerick
Спотворення тут практично відсутні, а об’єкти місцевості передані досить детально. В основі топографічних карт лежить так звана міжнародна мільйонна карта світу — оглядово-топографічна карта всього земного суходолу, складена в масштабі 1:1000000. Під час створення такої карти застосували рівнокутну циліндричну проекцію, яка дає надзвичайно малі спотворення форм і розмірів зображуваних об’єктів.
Аркуш однієї мільйонної карти отримують шляхом розграфлення земної кулі меридіанами на 66-градусні колони (зони) і паралелями на 44-градусні ряди. Отже, кожен аркуш карти масштабу 1:10000001:1000000 має вигляд трапеції розміром 4∘4∘ за широтою і 6∘6∘ за довготою.
Малюнок 3.4.3: Фрагмент топографiчної карти
Ряди і колони позначають відповідно латинськими буквами та арабськими числами.
Наприклад
Аркуш мільйонної карти, на якому зображено Київ, матиме номенклатуру М-36. Україна та цій карті займає 34, 35, 36 колони та 4, 5, 6, 7 зони.
Взагалі у карті міститься 60 колон. Всі аркуші топографічних карт мають рамку у вигляді трапеції. Верхньою (північною) і нижньою (південною) сторонами рамки є паралелі, а бічними (західною і східною) – меридіани. На вершинах кутів рамки підписані значення цих паралелей і меридіанів. Умовні позначення на топографічній карті збігаються з умовними позначеннями на плані. Рельєф на топографічній карті передають горизонталі, які позначають абсолютну висоту. На топографічній карті також потрібно вміти визначати дійсний азимут.
Дійсний азимут == Магнітний азимут ++ Mагнітне схилення
Визначення
Дiйсний азимут — кут мiж пiвнiчним напрямком географiчного (дiйсного) меридiана i напрямком на певну точку. Його вiдлiчують за ходом годинникової стрiлки.
Визначення
Магнiтний азимут — горизонтальний кут, який вiдлiчується за годинниковою стрiлкою вiд пiвнiчного напряму магнiтного меридiану точки спостереження до заданого напряму вiд 0∘0∘ до 360∘360∘.
Магнiтне схилення — кут мiж дiйсним меридiаном i магнiтним меридiаном.
Визначення
Дiйсний меридiан — це географiчний меридiан, який з’єднує полюси й показує напрямок пiвнiч-пiвдень.
Магнiтний меридiан — меридiан, що з’єднує магнiтнi полюси. Магнiтнi та географiчнi полюси не збігаються.
Рисунок 3.4.4: Дійсний меридіан
