Тема. Оцінка корисності споживчого блага та бюджет споживача

Мета: розглянути, що таке корисність товарів і послуг; з'ясувати, якою може бути поведінка споживача на ринку; дослідити, як визначаються споживацькі оцінки корисності; з’ясувати сутність граничної корисності споживчого блага та розподілу бюджету для отримання граничної корисності; розвивати допитливість і самостійність; виховувати ощадливість у використанні коштів.

Обладнання: ТЗН, наочний матеріал, картки з індивідуальними завданнями.

Основні поняття: загальна та гранична корисність, бюджет споживача.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Бліц опитування «Ти – мені, я – тобі».

ІІІ Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Учні розглядають висловлювання маржиналістів і пояснюють їх з точки зору економічної теорії

«Людина в більшості випадків поводить себе раціонально, тобто намагається зробити найкращим свій добробут».
«Людина керується своєю власною оцінкою нагальності тієї чи іншої потреби».

«Оцінка споживчого блага залежить від запасу або кількості споживання».

«Споживач схильний постійно змінювати структуру споживання». Слайд 1-2

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна корисність (TU), яка зростає зі збільшенням споживання певного товару

2. Гранична корисність (MU) від споживання кожної додаткової одиниці пев­ного товару

3. Бюджет споживача. Розподіл бюджету

4. Другий закон Госсена для оцінювання рівноваги споживача

Пояснення нового матеріалу

Корисність – здатність товару або послуги задовольняти потреби людини

Корисність поняття суб'єктивне, тобто корисність певного товару буде різною для різних людей. Воно не піддається кількісному вимірюванню.

Корисність вимірюють в умовних одиницях корисності — ютилях (від англ. utility — u). Слайд 4.

Корисність — поняття індивідуальне.
Це пов'язано з тим, що кожна людина має свою структуру споживання, притаманну тільки їй.
Наприклад, для людей зі 100% - вим зором корисність окулярів практично нульова, як і цигарки для тих, хто не палить. Слайд5.

Проблемне завдання.
Два учні оцінюють за десятибальною системою корисність кожної наступної з'їденої цукерки. Слайд 6.

Результати записують на дошці та будують графіки. Проводять аналіз.

Загальна корисність (ТU) – це корисність, яку отримує споживач від всього обсягу благ, який він спожив протягом визначеного періоду часу.
Її можна підрахувати як суму граничної корисності, отриманої споживачем від усіх спожитих благ. Якщо споживання додаткового блага приносить споживачеві шкоду, то загальна корисність, зрозуміло, зменшується.

Гранична корисність (МU) – це додаткова корисність, яку отримує споживач із споживанням додаткової одиниці блага.

де TU – загальна корисність

MU – гранична корисність

Q – кількість благ

n – порядковий номер спожитого блага. Слайд 7.

Перший закон Госсена «Закон спадної граничної корисності»:

що більшою кількістю блага ми володіємо, то меншу цінність має для нас кожна додаткова одиниця цього блага. Слайд 9

При збільшенні споживання певного блага від 0 до 6,5 одиниць відбувається повне насичення потреб споживача. Якщо продовжувати споживання даного блага, то загальна корисність блага починає падати, гранична корисність стає від’ємною. Слайд 10

Закон зростаючої загальної корисності:з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає до певної міри. Слайд 11
Точка насичення – це точка, у якій споживач перестає розглядати додаткове споживче благо як таке, що приносить йому користь.Слайд 12

Проблемне запитання:1. Чи можливий варіант, коли споживчі блага мають зростаючу граничну корисність?
2. Якщо так, то наведіть приклади таких товарів? Слайд 13.

Відеозапитання. Слайд 14
Бюджет споживача — це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу.

Ринковий споживчий кошик – набір товарів, який купує споживач. Слайд16
Другий закон Госсена:

максимізація корисності споживача за умов обмеженого бюджету настає тоді, коли остання грошова одиниця, витрачена на придбання того чи іншого блага, приносить однакову граничну корисність. Слайд 17

де - гранична корисність бала А;

- ціна товару А;

- гранична корисність бала В;

- ціна товару В.

- гранична корисність блага N;

- ціна товару N.

Слайд 18

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

1. Розв’язування задач:

Задача1.У таблиці наведені дані про граничну й загальну корис­ність деякого товару. Виконайте необхідні розрахунки й заповніть таблицю. Слайд 19

Задача 2.Споживач витратив 245 грн. на придбання печива й цу­керок до свята. Ціна одного кілограма цукерок стано­вить 40 грн., а кілограма печива — 25 грн. За даними таблиці розрахуйте обсяг цукерок і печива, який придбав споживач, й отриману загальну корисність (у ютилях). Cлайд20.

2. Обговорення та пояснення висловлювання маржиналів після вивчення теми.