Історії пізнання Землі

Інтерактивні матеріали
Мета
За час вивчення розділу Ви дізнаєтеся про:

• найважливіші етапи географічних відкриттів європейців;
• учасників подорожей, відкриттів та експедицій різних епох;
• роль вітчизняних вчених у вивченні природи Землі.
   

Задачі

Ви навчитеся:

• аналізувати карти маршрутів подорожей
• збирати інформацію про пізнання та дослідження Землі з різних джерел;
• узагальнювати зібраний матеріал про географічні подорожі та експедиції;
• складати короткі повідомлення про видатних мандрівників та мореплавців;
• порівнювати наслідки розвитку географії в різні епохи.

Цей розділ розповість Вам про те, як люди відкривали свою рідну планету. Мореплавці й мандрівники найяскравіше втілили в життя споконвічне прагнення людей до романтичних пригод та пошуку невідомого. Географічні відкриття тривали тисячоліттями й вимагали від людей не яби-якої мужності. Мандрівники шукали нові землі з неймовірними зусиллями й ризиком для життя. Першопрохідці переборювали морську стихію й обпалені сонцем пустелі, непролазні хащі й холодні полярні широти, недружність дикунів та підступність диких звірів. У подорожах брали участь сотні й тисячі дослідників. Імена лише небагатьох з них зберегла для нащадків історія. Значно більше людей було незаслужено забуто.

Хоча саме поняття "географічне відкриття” відносне. Адже землі, які вперше відвідували європейці вже були заселені корінними жителями, які часом мали достатньо розвинені цивілізації. У кожної з них були свої уявлення про навколишній світ. Тому, з одного боку, подорожі по земній кулі сприяли духовному розвитку людства. Але з іншого, європейська колонізація принесла багатьом народам світу горе та злидні. Так сталося з корінними жителями Америки, коли прийшли загони іспанських конкістадорів й знищили самобутню культуру індіанських народів. Трагічною була доля аборигенів Австралії, зігнаних англійцями з їх рідних земель. Сотні тисяч своїх синів і дочок втратила Африка під час торгівлі "чорним товаром” на ринках рабів в Америці. Це зворотній бік географічних відкриттів.

Нині людина, подолавши земне тяжіння, піднялася в космос та побачила нашу планету з орбіти. На цьому, здавалося б, слід поставити крапку у п’ятитисячорічній історії географічних відкриттів. Але й нині продовжується вивчення Землі. Адже й дотепер планета приховує чимало загадок та проблем. На долю вашого покоління випало їх розв’язати.
 

§3. Уявлення про Землю в Стародавньому світі

Як люди уявляли Землю в давнину

Одним з найголовніших питань, яке турбувало вчених стародавніх часів: якої форми наша планета. Тривалий час люди були впевнені, що Земля плоска. Про силу земного тяжіння у давні часи було не відомо, тому гадали, що коли б наша планета була круглою, то мешканці іншого її боку попадали з неї. Проте у різних народів уявлення про форму Землі були не однакові.

Народи Давнього Сходу залишили по собі письмові джерела, у яких погляди на Землю ґрунтувалися на міфах та легендах. Наприклад, у Давньому Єгипті ще за довго до початку нашої ери Землю вважали богинею. Над нею живе богиня неба, яка тримає на собі небозвід, по якому плаває корабель бога Сонця, який вказує шлях небесному світилу зі сходу на захід (див. мал.4 ).

Жителі Давнього Вавилону уявляли Землю у формі гори, на західному схилі якої вони живуть. Гора оточена морем, на яке, як перевернута чаша, спирається тверде небо, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря. По небу рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня, у яку вночі опускається Сонце, проходить через неї, щоб вранці на сході знову почати свій шлях по небу (див. мал. 5).

В давньоєврейській державі, яка знаходилася на рівнинах Палестини, вважали Землю плоскою. Над нею живуть вітри, які відділяють планету від небесних вод: дощу, снігу та граду. Під землею знаходяться води, які живлять моря та річки.

У Давній Індії на початку нашої ери уявляли Землю у вигляді випуклого диску, який лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на спині величезної черепахи, а та, в свою чергу, на змії, яка згорнувшись кільцем, замикає навколоземний простір (див. мал.6 ). Дещо подібні погляди мали індіанці Америки. Лише замість слонів, вони уявляли плоску Землю на спині у китів, які плавають у безмежному океані.

Наївність уявлень про Землю в давнину пояснюється обмеженістю пересування людей. Бачачи, лише невелику частину планети, важко було здогадатися про істину її форму.

Найвищих наукових досягнень Стародавнього світу досягли у Древній Греції. Але й там не зразу прийшли до правильних висновків на форму нашої планети. Наприклад, давньогрецький поет Гомер (VІІІ ст. до н.е.) у своїх творах говорить про Землю як про диск, що нагадує щит воїна. Сушу з усіх сторін омиває річка Океан. Над Землею розкинув¬ся мідний небозвід. А, на думку філософа Анаксимандра (VІІ – VІ ст. до н.е.), Земля являє собою циліндр, який вільно висить у повітрі. Сере¬дину Землі займає суша у вигляді великого круглого острова, оточеного океаном. Всередині суші знаходиться морський басейн, який ділить її на дві приблизно рівні частини: Європу та Азію.

Перші припущення про кулястість Землі зробив давньогрецький вчений Піфагор у VІ ст. до н.е. Свої погляди від обґрунтував доказами. Досвідчені мореплавці звернули увагу на те, що при наближенні корабля до спостерігача спочатку видні вітрила й тільки потім весь корабель, що свідчило про випуклість планети. Крім того, звернули увагу на розширення горизонту при підйомі вгору. Пізніше, у ІV ст. до н.е. давньогрецький вчений Аристотель помітив, що тінь від Землі, яка падає на повний Місяць під час місячних затемнень, завжди кругла. Така тінь може бути лише від кулі. З І ст. ідеї про кулясту форму Землі вже назавжди затверджуються в науці. Інші планети теж почали вважали кулястими.


Два погляди в давнину на будову Всесвіту. Давньогрецьких вчених також зацікавило питання, яке місце займає наша планета у Всесвіті. Анаксимандр та Аристотель вважали, що Земля – центр Всесвіту. Схід Сонця та інших світил на східній стороні неба й захід їх на західній він пояснював рухом небесних тіл по колу навколо Землі. Пізніше у ІІ ст. на основі цих поглядів вчений Клавдій Птоломей створив геоцентричну (з грецької – "у центрі Земля”) систему світу. Відповідно до неї, невеликі за розмірами Сонце, планети, Місяць й інші небесні тіла своїми орбітами обертаються навколо великої Землі. Такі уявлення про Всесвіт швидко визнали й вони панували в науці протягом наступних 1400 років.

Проте ще в давні часи не всі давньогрецькі філософи розділяли такі погляди. Видатний астроном Аристарх Самоський (IV–ІІІ ст. до н. е.) висло¬влював думку про те, що не Сонце разом з планетами рухається навколо Землі, а Земля і всі планети обертаються навколо Сонця. Лише набагато пізніше, в епоху Середньовіччя, цю систему довів польський вчений Микола Коперник, який назвав її геліоцентричною (з грецької – "у центрі Сонце”).

Завдання. Поміркуйте, чому тривалий час у науці панувала геоцентрична система, а геліоцентризм був визнаний значно пізніше.

Перші географічні карти

У Стародавньому світі люди для орієнтування намагалися зобразити територію, на якій вони жили. Так виникли перші карти. Однією з найдавніших серед них вважають знахідку у Черкаській області малюнка на бивні мамонта, якому близько 15 тис. років. В той час, як найбільш давнім картографічним зображення Землі, створеним в Єгипті та Вавилоні нараховується 3-5 тис. років. А у VІІ в. до н.е. у Месопотамії карти виготовляли на глиняних табличках.

Перші справжні географічні карти на папері створили давньогрецькі вчені Ератосфен Киренський (ІІІ ст. до н.е.) та Клавдій Птоломей (ІІ ст.). Карти мали багато недоліків (див. мал. ). На них суходіл займав більше площі, ніж Океан.

Завдання. Користуючись мал. , порівняйте зображення на картах Ератосфена та Птоломея. Які частини світу на них зображені? Які відсутні та чому? Чи можна визначити за цими картами, чи знали вчені про іспиту форму планети.

На карті Птоломея вперше з’явилася градусна сітка з паралелей і меридіанів. За цими лініями були запропоновані методи визначення розташування точок на земній поверхні.

Перші географічні відомості про українські землі

Описи території, на якій розміщена сучасна Україна, а також прилеглі до неї землі велися з давніх часів.
Перші писемні згадки про природу окремих частин українських земель відомі з творів давньогрецьких та арабських авторів. Давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. відвідав південні землі сучасної України. Його вразили багаті пасовища та просторі рівнини. У своїй праці "Скіфія” він описав Причорномор’я, де зазначив, що зима цих земель сувора й вода замерзає, а літо холодне й дощове. Вразили Геродота й величні річки: Борисфен (Дніпро), Тирас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Танаїс (Дон). Геродот також зібрав цікаві дані про скіфів, які заселяли ці землі, а також народи, що мешкали на північ від них.
У ІІ ст. до н. е. давньогрецький вчений Птоломей коротко описав території між Віслою та Доном із схематичними картами, на яких позначив річки та рельєфу цієї місцевості. А у І ст. римський вчений Пліній Старший описав окремі річки, тварин і рослин сучасної території України.
Висновки
1. Тривалий час нашу планету вважали плоским або випуклим диском. Про її кулястість стало відомо у Давній Греції у VІ ст. до н.е. завдяки роботам Піфагора.
2. Давніх греків цікавило питання про будову Всесвіту. Тривалий час у науці панувала геоцентрична система Клавдія Птоломея.
3. Створюються перші географічні карти. Найбільш досконалою того часу була карта Клавдія Птоломея з градусною сіткою.
4. Перші географічні відомості про українські землі залишилися завдяки працям давньогрецьких вчених Геродота, Птоломея, Плінія Старшого.
Питання для самоконтролю
1. Які були уявлення давніх народів про форму Землі?
2. Як уявляли форму Землі у Давній Греції?
3. Які існували докази кулястості нашої планети у Стародавньому світі? Спробуйте пригадати докази кулястої форми Землі, які з’явилися пізніше?
4. Як уявляли місце Землі у Всесвіті в Давній Греції?
5. Хто з вчених створив перші географічні карти? Чим вони були недосконалі?
6. Завдяки працям яких вчений були одержані перші відомості про українські землі?