Міжнародне співтовариство на рівні Генеральної Асамблеї ООН глибоко стурбоване тим фактом, що злидні як і раніше зберігаються практично у всіх державах світу. Це стосується насамперед країн, що розвиваються, але часто створюється враження, що подібні явища не залежать ні від рівня економічного, культурного чи соціального розвитку. Деякі сміливі заяви з приводу того, що сучасне суспільство цілком здатне подолати, в перебігу найближчих 15-20-ти років, то негативне явище, яке мається на увазі під поняттям злиднів, коли хтось живе за межею бідності, багатьом здаються наївними висловлюваннями.
Злидні супроводжують нас з незапам’ятних часів і можуть бути обумовлені різноманітними причинами і обставинами, залежними і абсолютно незалежними від людини. Вони схожі на якесь випробування і нашу, на жаль, іноді гідну спадщину. Вони небезпечні і непередбачувані. Вони уособлюють собою щось жахливе і зовсім не бажане. Єдина ефективна зброя проти них - це благодійність. У сучасному розумінні благодійність не сильно відрізняється від тих понять і принципів, які були притаманні цьому явищу протягом всієї історії нашого людства. Творити благі і добрі безкорисливі справи, милосердя чинити тим, хто потребує цього особливо, завжди було гідним і шанованим заняттям.
Ідея внести «День благодійності» в офіційний державний або міжнародний календар, не нова. Приміром 13-го грудня 2007-го року Президентом України, згідно до Указу № 1220/2007, другу неділю грудня було зроблено офіційним днем, присвяченим благодійності на державному рівні. Офіційний «Міжнародний день благодійності» був затверджений дещо пізніше, 17-го грудня 2012-го року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105 і відзначається 5-го вересня. Той факт, що сучасне співтовариство усвідомило необхідність і цінність благодійності в процесах розвитку і зміцнення нормальних людських взаємин, радує і безперечно є дуже позитивним зрушенням в офіційній міжнародній політиці.
Джерело
