Події, особливо останнього століття, показали як важлива і ефективна військова розвідка. Її відомство зовсім не афішує себе. Про її подвиги ми зазвичай дізнаємося набагато пізніше, ніж вони мають місце бути. В основному це відбувається на підставі відкритих документів, які стають доступні нашому суспільству по закінченню строків давності грифу «цілком таємно» і свідчать про безпрецедентні подвиги наших військових розвідників, для яких їхня діяльність не виходить за рамки звичайних відпрацьованих ситуацій.
У сферу інтересів військових розвідників в основному потрапляють дані, пов’язані з чинним або вірогідним супротивником, які дозволяють визначити його військові ресурси, бойові можливості та вразливості, встановити передбачуваний театр військових дій. Вони часто піддають своє життя відвертою небезпеці і разом з тим від успіху їх діяльності залежить дуже багато.
1-го червня 2007-го року глава Міністерства оборони незалежної України підписав Наказ № 302. Цим наказом було встановлено офіційне професійне свято військових розвідників України, який визначено щорічно відзначати 7-го вересня. Ця дата була обрана не випадково, саме в цей день, в 1992-му році вийшов Указ Президента України, який відкрив нову сторінку в історії оборонного відомства суверенної держави. Назва цього Указу звучить так: Указ «Про Управління військової стратегічної розвідкі Міністерства оборони України». Даним документом розпочато найсучаснішу історію української військової розвідки. Російські колеги, за даними проекту DilovaMova.com, відзначають своє професійне свято на підставі наказу Міністерства Оборони Російської Федерації № 490 від 12-го жовтня 2000-го року - 5-го листопада.
... Читати далі »
Одна з п’яти найбільших країн світу з населенням 210 млн чоловік, найрозвиненіша економіка в Латинській Америці і дев’ята за розміром у світі, найбільший світовий постачальник кави, країна з найбільшою в світі кількістю католиків, відома на весь світ своїми карнавалами туристична "Мекка" регіону, держава на території якої проживає найбільша в світі кількість тварин і прісноводних риб, в тому числі 77 видів мавп, і близько 70 первісних племен, суспільство, яке має найбільш значимий економічний розрив між бідними і багатим - все це про Бразилію. Країна контрастів, як то кажуть. Бразилію сміливо можна назвати державою емігрантів. Корінне населення - індіанці - яких налічувалося 3-5 млн на момент відкриття території європейцями, було в значній мірі знищено або асимільовано. Зараз їх нащадків в країні - не більше 700 тис. Значна частина населення - нащадки емігрантів з Португалії, колонією якої Бразилія була до проголошення незалежності в 1822. По суті це була навіть не колонія, а в своєму роді єдине державне утворення. Португальці активно заселяли цю територію, вважаючи її продовженням Португалії. Тому культура Бразилії в значній мірі заснована на португальській, державна мова - португальська. У 17 столітті Бразилію намагалися колонізувати і інші європейці - французи та голландці. Загалом близько 90 млн жителів країни мають європейське коріння. Їхні предки - переселенці з Італії, Німеччини, Піренеїв, Франції, Фінляндії та інших країн Європи. Крім європейців в країні проживає 80 млн африканців і мулатів - нащадків завезених в колоніальний період рабів, 13 млн арабів, 1,6 млн азіатів. Найбільша азіатська меншість в Бразилії - вихідці з Японії (1,5 млн). Будучи такою багатонаціональною державою, Бразилія має дуже багату і цікаву культуру. Індіанці вплинули на національну кухню, африканці - на музику, танці, португальські колоністи принесли католицизм, португальску мову і багато традицій, переселенці з інших європейських країн, яких уряд активно залучав до країни з початку 19 століття, сприяли її індустріалізації. До слова, згідно з конституцією, расизм в Бразилії є тяжким злочином. І сприймається цей закон дуже серьйозно.
... Читати далі »
Події, особливо останнього століття, показали як важлива і ефективна військова розвідка. Її відомство зовсім не афішує себе. Про її подвиги ми зазвичай дізнаємося набагато пізніше, ніж вони мають місце бути. В основному це відбувається на підставі відкритих документів, які стають доступні нашому суспільству по закінченню строків давності грифу «цілком таємно» і свідчать про безпрецедентні подвиги наших військових розвідників, для яких їхня діяльність не виходить за рамки звичайних відпрацьованих ситуацій.
Одна з п’яти найбільших країн світу з населенням 210 млн чоловік, найрозвиненіша економіка в Латинській Америці і дев’ята за розміром у світі, найбільший світовий постачальник кави, країна з найбільшою в світі кількістю католиків, відома на весь світ своїми карнавалами туристична "Мекка" регіону, держава на території якої проживає найбільша в світі кількість тварин і прісноводних риб, в тому числі 77 видів мавп, і близько 70 первісних племен, суспільство, яке має найбільш значимий економічний розрив між бідними і багатим - все це про Бразилію. Країна контрастів, як то кажуть. Бразилію сміливо можна назвати державою емігрантів. Корінне населення - індіанці - яких налічувалося 3-5 млн на момент відкриття території європейцями, було в значній мірі знищено або асимільовано. Зараз їх нащадків в країні - не більше 700 тис. Значна частина населення - нащадки емігрантів з Португалії, колонією якої Бразилія була до проголошення незалежності в 1822. По суті це була навіть не колонія, а в своєму роді єдине державне утворення. Португальці активно заселяли цю територію, вважаючи її продовженням Португалії. Тому культура Бразилії в значній мірі заснована на португальській, державна мова - португальська. У 17 столітті Бразилію намагалися колонізувати і інші європейці - французи та голландці. Загалом близько 90 млн жителів країни мають європейське коріння. Їхні предки - переселенці з Італії, Німеччини, Піренеїв, Франції, Фінляндії та інших країн Європи. Крім європейців в країні проживає 80 млн африканців і мулатів - нащадків завезених в колоніальний період рабів, 13 млн арабів, 1,6 млн азіатів. Найбільша азіатська меншість в Бразилії - вихідці з Японії (1,5 млн). Будучи такою багатонаціональною державою, Бразилія має дуже багату і цікаву культуру. Індіанці вплинули на національну кухню, африканці - на музику, танці, португальські колоністи принесли католицизм, португальску мову і багато традицій, переселенці з інших європейських країн, яких уряд активно залучав до країни з початку 19 століття, сприяли її індустріалізації. До слова, згідно з конституцією, расизм в Бразилії є тяжким злочином. І сприймається цей закон дуже серьйозно.
