24 листопада 2018 року в Україні жалобний день, коли вшановуватиметься пам’ять жертв Голодомору.
О 16:00 на кожному вікні має спалахнути свічечка для вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам’яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.
Пам’ятні заходи до 85-тих роковин геноциду проходять під гаслом «Ми пам’ятаємо! Ми сильні». Слоганом міжнародної кампанії є слова «Україна пам’ятає - світ визнає!», передає Український інститут національної пам'
... Читати далі »
Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.
Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.
Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були
... Читати далі »
День Гі́дності та Свобо́ди — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом Президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.
... Читати далі »
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів - Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови - чия краща, котрій з них належить світове майбутнє. Читати далі >>>
Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.
У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань -
... Читати далі »
10 жовтня 1932 року в Запоріжжі було запущено ДніпроГЕС. 86 років тому, в цей день був введений в експлуатацію перший гідроагрегат.
Відомий запорізький краєзнавець Роман Акбашев поділився на своїй сторінці в Facebook документальний фільм "Пуск Дніпробуду".
«Цікавий документальний фільм" Пуск Дніпробуду ". Знятий, що називається "з коліс" - був готовий вже о 20 годині в день урочистого пуску Дніпрогесу, 10 жовтня 1932 року. Це був екстрений випуск кінофабрики-поїзда "Союзкінохронікі". Крім власне Дніпрогесу і мітингу з нагоди його пуску, є чудові кадри з Запоріжжям і запорожцями тих років », - йдеться в анонсі 11-хвилинного фільму. ... Читати далі »
Свято День міста Запоріжжя в Україні відзначають у першій декаді жовтня. Літописна дата народження міста 952 рік. Традиційні святкові заходи до Дня міста включають ряд цікавих подій.
За традицією афіша головного свята - Дня народження міста та святкова програма, розрахована на найширшу аудиторію. Жителі і гості зможуть приємно оцінити театралізоване відкриття Покровського ярмарку, яка традиційно очикує своїх відвідувачів на Набережній магістралі. Потім відбудеться урочиста церемонія відкриття Дня міста, концерт за участю популярних естрадних виконавців, різноманітні майстер-класи та виступ муніципального духового оркестру, виставки-ярмарки робіт майстрів народного і декоративно-прикладного мистецтва, конкурси, ігри та розваги для дітей і дорослих. Увечері - святковий салют і феєрверк. Деякі заходи, присвячені до Дня міста проводяться декілька днів. Найближчі, не менш яскраві загальноміські заходи плануються на 14 жовтня, в День визволення міста, дата якого символічно збігається з Днем захисника України. Приходьте - буде цікаво!
... Читати далі »
Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський світ".
... Читати далі »
700-річний запорізький дуб пропонують позбавити статусу ботанічної пам'ятки, щоб провести реконструкцію туристичного комплексу. Відповідний проект рішення опублікований на сайті мерії. Пояснювальна записка до нього посилається на висновок експертної комісії біологічного факультеті ЗНУ, згідно з якою первинне природне стан дуба втрачено, як і критерії, за якими він отримав статус біологічної пам'ятки в 1972 році. Відзначається, що на дубі ще залишилася одна жива гілка, проте над нею нависає мертва, готова впасти. «Нинішній стан об'єкта« Запорізький 700-річний дуб »є небезпечним і створює загрозу для життя громадян через ймовірне обвалу дерева або його гілок», - йдеться в пояснювальній записці.
Позбавлення статусу біологічної пам'ятки дозволить розпочати реконструкцію всього історико-культурного комплексу. На сьогодні розроблена кошторис для об'єкта під назвою «Село ремісниче« Під дубом ». Пропонується розмістити павільйони в етностилі, гончарні, ковальські, ткацькі майстерні. Комплекс, за розрахунками департаменту культури мерії Запоріжжя, зможе приймати одночасно до 1000 туристів. Запорізький дуб почав засихати ще в 90-і роки. Кілька разів робилися спроби його врятувати. Саджанці від дерева почали у всіх областях України, а також в 16 країнах світу. У 2015-му році в дуб ударила блискавка, обрушивши одну з великих гілок. У 70 - 80-х роках діаметр крони дуба оцінювали в 43 метра.
... Читати далі »
День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.
Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія - та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.
З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.
... Читати далі »
Це знаковий день для народу суверенної України. 4-го вересня 1991 року, після багаторічної окупації з боку промосковських послідовників більшовицького світу, які, як гриби чорної цвілі, що з’явилися на рештках гниючьої російської імперії, після болісних десятиліть нелюдського комуністичного терору, країна впевнено продовжила курс національного розвитку.
Це був ковток свободи. За це вже не відправляли в гулаги і в’язниці, не розстрілювали і не саджали до психдиспансерів, намагаючись знищити особистість медикаментозним шляхом. Жовто-блакитний прапор на будівлі найвищого законодавчого органу держави символізував початок нової епохи для понівеченої країни.
Не можна сказати, що адепти минаючого бандитсько-паразитичного режиму не намагалися зупинити українську спільноту, адже їм колись вдавалося загальмувати ці процеси. Та й зараз для багатьох народів ще живі збудовані ними перепони. Однак волелюбна українська нація відкинула поразку, відмовившись від спокуси стати покірливим поневоленим субпасіонарієм. Всі спроби лиходіїв виявилися марною тратою часу і ресурсів, а нащадки цих лиходіїв тепер переважно паразитують на тих, котрі ще залишаються пасивними до їх перепон, підштовхуючи їх у бідність, гібридну псевдомораль і використовуючи як сировину для вгамування своєї кривавої натури.
... Читати далі »