Цей День з’явився в наших календарях порівняно недавно, в 2014-му році. Це насамперед акція, спрямована на вирішення нагальних екологічних проблем. Міжнародний день полярного ведмедя виник за підтримки організації Polar Bears International. Метою цього Дня є підвищення обізнаності широкої громадськості про катастрофічні впливи глобального потепління на площу льодового покриття вод, де знаходиться природне середовище проживання полярного ведмедя. Якщо не вжити заходів зі скорочення шкідливих викидів вуглецю, які викликають глобальне потепління, то вже в найближчому майбутньому ми можемо стати свідками загрози зникнення цих прекрасних тварин з нашої планети.
... Читати далі »
Компанія EdPro спільно з командою Nravo Kids презентує українську версію навчального посібника для батьків: Клан Клік-Клац. Виховання дітей у цифрову еру.
З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.
З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.
... Читати далі »
Уряд Англії 22 лютого 1990 року опублікував „Хартію жертв злочинів”. З того часу в усьому цивілізованому і демократичному світі відзначають день підтримки жертв злочинів.
Проблема соціальної реабілітації жертв злочинів почала хвилювати суспільство в кінці минулого віку. У вересні 1985 року сьомий конгрес ООН по упередженню злочинності і поводженню з правопорушниками затвердив Декларацію головних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. 29 листопада 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла цю декларацію, вперше розробивши універсальні принципи підтримки і захисту жертв злочинів і зловживання владою.
Зараз в ряді країн прийняті і діють закони, спрямовані на захист постраждалих від кримінальних дій, їх соціальну реабілітацію, компенсацію матер
... Читати далі »
Мова - духовний скарб нації. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Мова — найцінніший дар нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те найцінніше, що живе у наших серцях.
Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.
Мова — це носій прекрасних традицій та звичаїв, цінної культурної спадщини народу. Ось чому кожен з нас повинен шанувати, берегти і звеличувати рідну мову. Сьогодні на Землі налічується близько 6 тисяч мов — самобутніх, унікальних, неповторних. Половина з них знаходиться на межі зникнення.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
... Читати далі »
Український національний календар є прямим відображенням прагнень всього українського суспільства до загальноцивілізаційних і європейських цінностей, які формувалися не одне тисячоліття. У їх формуванні, безумовно, так чи інакше брали і братимуть участь і представники української національної культури. Соціальна справедливість - не порожній звук. Її прагнули і за неї йшли на багато страждань і позбавлень. Її ідеалізували і намагалися поєднати з багатьма ідеологічними догмами. Вона іноді ставала майже відчутною, але майже завжди вислизала з рук. Ті, кому шляхом неймовірних зусиль вдавалося наблизитися до неї, ставали воістину миротворцями, бо соціальна справедливість є запорукою стабільності і благополуччя для всіх широких мас нашого багатогранного суспільства.
Чи можливо створити ефективну політичну та економічну систему без урахування суворого дотримання соціальної справедливості? Ніколи! Рано чи пізно така система впаде, вона просто самозруйнується, тягнучи за собою свої численні жертви і повертаючи людство до відправної точки. Які б складні методи не закладалися в розробку або модернізацію алгоритму самоврядування, якщо вони якимось чином порушують основні поняття про соціальну справедливість, вони будуть прямим деструктивним чинником для будь-якої системи. Так влаштована людина, що почуття справедливості для неї служить певною відправною точкою у побудові свого особистого та суспільного добробуту, як у мисленні, так і в поведінці, яку він виявляє, перебуваючи в суспільстві і слідуючи усталеним традиціям навколишнього світу.
... Читати далі »
Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.
20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.
На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.
Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.
... Читати далі »
З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).
За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.
Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.
... Читати далі »
Його поява пов'язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей планети.
17 лютого — День спонтанного прояву доброти. Це свято має досить нетривалу історію. Його поява пов'язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей планети — незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності.
Святкування Дня спонтанного вияву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти по відношенню до всіх оточуючих. Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки. Головна нагорода за доброту людини — радість інших людей.
... Читати далі »
Що б ми робили без цих котів?
Створений з ініціативи італійського журналіста Клауді Ангелетті, який працював в журналі Tuttogatto - World Cat Day, або відомий нам як День кота в Європі, відзначають з 1992 року - 17 лютого. Це звичайно ж не офіційне або державне, а скоріше народне і громадське свято. Вибір дня був пов’язаний з лютим місяцем саме тому, що цей період знаходився під знаком Водолія (знак зодіаку), який характеризується в італійській культурній традиції, як знак вільних і незалежних духів. Справа в тому, що за часів інквізиції, особливо кішок та котів чорного кольору, активно винищували, вважаючи їх помічниками злих сил, піднебесних духів злоби, що мешкають в повітрі.
Ідея Клаудії знайшла відгук не тільки у активістів та захисників тварин, але сподобалася і більш широкої аудиторії, адже Італія є домом для більш ніж 2,5 мільйона бродячих кішок, з основними ареалами проживання у Римі, Турині, Неаполі та Мілані. На підтримку Дня кота в Італії стали організовуватися численні дискусії, конференції, в тому числі фото виставки, збори коштів, щоб допомогти бродячим котам та кішкам. Потім ідея стала поширюватися і по інших європейських країнах, включаючи Україну та Польщу.
... Читати далі »