Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 в селі Ржищів Київської області. Українська письменниця-шестдесятниця, поетеса, професор Римського університету La Sapienza.
Багато хто її вважає сумлінням української нації. Вона у 60-70-і рр. XX століття виступала з критикою КПРС, у 2010 р. відкрито критикувала Януковича за арешт Юлії Тимошенко, у 2014 р. неодноразово їздила в зону АТО, надихаючи бійців Нацгвардії і ЗСУ. У 2015 році закінчила художньо-історичний роман про "деградацію Росії через роздоріжжя українських доль - стертих, знищених, перетасованих з середини XVIII і протягом усього XIX століття, від Катерини II до краху Російської імперії".
Подвиг Ліни Костенко.
Ліна Костенко - не тільки культовий поет, представниця української літератури, а й відомий дисидент і ключова фігура покоління українських шістдесятників, яка не боялася влади, але КПРС і КДБ серйозно побоювалися її. Багато людей, які знають особисто Костенко, описують її як майстра слова, завжди готову до опору владі, здатну протистояти органам правопорядку і навіть спецслужбам, коли потрібно було захистити когось із поетів та письменників України.
У 1963 році ідеологічний відділ ЦК КПУ прийняв рішення остудити запал модних на той час сміливих і талановитих літераторів -правозахисників Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та Ліни Костенко. Їхні імена було викреслено зі списків авторів, дозволених до публікації. Тим не менше після цього поетеса не опустила руки, вона протягом усіх цих років працювала, писала твори, але ніде не публікувалася, чекаючи на кращі часи. Костенко постійно перебувала під наглядом спецслужб, проте далі простого спостереження, а також деяких бесід із нею уряд і спецслужби радянської країни так і не пішли.
У 1965 році Ліна Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над Осадчим і Зваричевською, який проходив у Львові. А під час суду над братами Горинями кинула до їхніх ніг квіти. Потім разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу "Жовтень", а також до безлічі львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Незважаючи на те що письменники не зважилися виступити з протестом, вони все ж таки подали до суду прохання передати Б. Гориня на поруки як наймолодшого з заарештованих. Хоч ці вчинки ніяк не вплинули на рішення суддів, вони мали величезне моральне значення як для підсудних, так і для всієї України в цілому.
Сучасний український письменник Юрій Андрухович якнайкраще охарактеризував той внесок, який зробила Ліна Костенко у побудову незалежної України: "Саме вона прищепила сотням тисяч українців непохитну впевненість у тому, що цензура - це зло і злочин, а самоцензура дорівнює самогубству. Саме вона привчила не дуже сміливих людей до того, що слова “незалежність”, “гідність” і “свобода” існують в мові не просто так".
...
Читати далі »
