Український національний календар є прямим відображенням прагнень всього українського суспільства до загальноцивілізаційних і європейських цінностей, які формувалися не одне тисячоліття. У їх формуванні, безумовно, так чи інакше брали і братимуть участь і представники української національної культури. Соціальна справедливість - не порожній звук. Її прагнули і за неї йшли на багато страждань і позбавлень. Її ідеалізували і намагалися поєднати з багатьма ідеологічними догмами. Вона іноді ставала майже відчутною, але майже завжди вислизала з рук. Ті, кому шляхом неймовірних зусиль вдавалося наблизитися до неї, ставали воістину миротворцями, бо соціальна справедливість є запорукою стабільності і благополуччя для всіх широких мас нашого багатогранного суспільства.
Чи можливо створити ефективну політичну та економічну систему без урахування суворого дотримання соціальної справедливості? Ніколи! Рано чи пізно така система впаде, вона просто самозруйнується, тягнучи за собою свої численні жертви і повертаючи людство до відправної точки. Які б складні методи не закладалися в розробку або модернізацію алгоритму самоврядування, якщо вони якимось чином порушують основні поняття про соціальну справедливість, вони будуть прямим деструктивним чинником для будь-якої системи. Так влаштована людина, що почуття справедливості для неї служить певною відправною точкою у побудові свого особистого та суспільного добробуту, як у мисленні, так і в поведінці, яку він виявляє, перебуваючи в суспільстві і слідуючи усталеним традиціям навколишнього світу.
... Читати далі »
Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.
20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.
На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.
Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.
... Читати далі »
Український національний календар є прямим відображенням прагнень всього українського суспільства до загальноцивілізаційних і європейських цінностей, які формувалися не одне тисячоліття. У їх формуванні, безумовно, так чи інакше брали і братимуть участь і представники української національної культури. Соціальна справедливість - не порожній звук. Її прагнули і за неї йшли на багато страждань і позбавлень. Її ідеалізували і намагалися поєднати з багатьма ідеологічними догмами. Вона іноді ставала майже відчутною, але майже завжди вислизала з рук. Ті, кому шляхом неймовірних зусиль вдавалося наблизитися до неї, ставали воістину миротворцями, бо соціальна справедливість є запорукою стабільності і благополуччя для всіх широких мас нашого багатогранного суспільства.
Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.
